1. Який має форму обрубка, короткий і товстий, наче відрубаний; невитончений, грубуватий (про частини тіла, предмети).
2. Перен. Недостатньо виразний, нечленороздільний, уривчастий (про мову, стиль викладу).
-
обрубкуватість
Властивість за значенням прикметника “обрубкуватий”: відсутність плавності, витонченості; грубувато-уривчастий, негнучкий характер рухів, мови, літературного стилю тощо.
-
ресипроситі
Ресипроситі (англ. reciprocity) — у соціальних науках, зокрема антропології та соціології, принцип взаємності, що полягає в обміні послугами, дарунками, пільгами або соціальними зобов’язаннями між індивідами чи групами, який є основою соціальних відносин і формує мережу взаємних очікувань та зобов’язань.
У економіці та міжнародних відносинах — принцип взаємності, за якого країни надають одна одній рівнозначні права, умови торгівлі або митні пільги.
У математиці та фізиці — властивість або співвідношення, при якому дві величини можуть бути оберненими одна до одної (наприклад, принцип взаємності в теорії пружності або електричних ланцюгах).
-
оброблювання
1. Дія за значенням дієслова “оброблювати”; процес надання чомусь потрібних властивостей, форми або якості шляхом механічного, хімічного або іншого впливу.
2. (у технології) Комплекс операцій зі зміни параметрів, стану або форми заготовки, матеріалу, деталі, даних тощо для отримання готового виробу або результату (наприклад, оброблювання металу, дерева, інформації).
3. (у сільському господарстві) Система агротехнічних прийомів для підготовки та підтримки ґрунту у стані, придатному для вирощування сільськогосподарських культур; обробіток землі.
-
ресконтро
Ресконтро — власна назва міжнародного фестивалю документального кіно про права людини, який щорічно проводиться у Львові з 2008 року.
Ресконтро — власна назва української громадської організації, засновниці однойменного фестивалю, що спеціалізується на культурних та освітніх проєктах у сфері прав людини.
-
оброблювати
1. Піддавати якийсь матеріал, сировину технічним операціям для надання певних властивостей, готового вигляду або стану; виготовляти, опрацьовувати.
2. Опрацьовувати землю, доглядати посіви (поливати, підгодовувати, прополювати тощо) для отримання врожаю.
3. Ретельно, детально розробляти, доводити до належного стану якусь ідею, план, текст тощо; удосконалювати.
4. Схиляти когось до певної думки, впливати на когось з певною метою (часто несхвально).
5. У техніці: виконувати обробку на верстаті, іншому устаткуванні.
-
рескрипт
1. Офіційний письмовий акт, указ монарха або глави держави, адресований конкретній особі чи установі з нагоди важливої події або з роз’ясненням певного питання.
2. У Римській імперії — письмова відповідь імператора на запитання чи звернення чиновника з правового питання, що мала силу закону.
3. У папській канцелярії — офіційне послання папи римського, менш урочисте, ніж булла.
-
оброблюватися
1. (про матеріал, сировину) Піддаватися технологічній обробці, перетворенню для надання потрібних властивостей, виготовлення продукції; опрацьовуватися.
2. (про земельну ділянку) Піддаватися сільськогосподарській обробці (оранці, боронуванню тощо) з метою підготовки до посіву чи посадки; оброблятися.
3. (про інформацію, дані) Піддаватися систематизації, аналізу, впорядкуванню за допомогою певних методів або технічних засобів; опрацьовуватися.
4. (розм., про людину) Піддаватися інтенсивному впливу, переконуванню, часто з метою отримання згоди на щось; оброблятися.
-
рескрипція
1. Офіційний письмовий акт, указ монарха або глави держави, адресований конкретній особі чи установі, що містить розпорядження, вказівки або публічне повідомлення з важливого питання державного чи громадського життя.
2. У давньоримському праві — письмова відповідь імператора на юридичне питання, що набувала сили закону; одна з форм імператорського законодавства.
-
оброблювач
1. Той, хто займається обробкою чого-небудь; робітник, майстер, що виконує технологічні операції з обробки матеріалів, сировини, деталей.
2. Спеціалізований пристрій, машина або технічна система, призначена для механічної, хімічної, теплової або іншої обробки матеріалів, заготовок, даних.
3. (інформ.) Центральний процесор комп’ютера (CPU) або інший спеціалізований мікропроцесор, призначений для виконання обчислень та керування роботою обчислювальної системи.