1. Який має форму обрубка, короткий і товстий, наче відрубаний; невитончений, грубуватий (про частини тіла, предмети).
2. Перен. Недостатньо виразний, нечленороздільний, уривчастий (про мову, стиль викладу).
обрубкуватий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |