обрубкуватий
[obrubkuʋɑtɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має форму обрубка, короткий і товстий, наче відрубаний; невитончений, грубуватий (про частини тіла, предмети).
-
Перен. Недостатньо виразний, нечленороздільний, уривчастий (про мову, стиль викладу).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. обрубкуватий, р. обрубкуватого, д. обрубкуватому, з. обрубкуватого, о. обрубкуватим, м. обрубкуватім