• обробний

    1. Прикметник до слова “обріб” (діалектне “оброб”): пов’язаний з обрібкою, обробленням краю чогось, наприклад тканини.

    2. Технічний термін, що стосується обробки, оброблення матеріалів або поверхонь (наприклад, обробний верстат, обробні операції).

  • ресорний

    1. (істор.) Який стосується ресорів (відомств, установ) або належить до їхнього відання.

    2. (заст.) Який стосується певної галузі державного управління, господарства чи знань; відомчий, галузевий.

  • обробник

    1. Особа, яка займається обробкою чого-небудь (наприклад, обробник деревини, обробник деталей).

    2. Спеціалізована програма або пристрій, призначений для перетворення, аналізу або систематизації даних, інформації або матеріалів (наприклад, текстовий обробник, графічний обробник, сигнальний обробник).

    3. У техніці — пристрій або вузол машини, що виконує операцію обробки (механічної, термічної тощо) заготовки або матеріалу.

  • ресорник

    1. (істор.) Робітник, який займався виготовленням або ремонтом ресор для колісних транспортних засобів (наприклад, екіпажів, возів, вагонів).

    2. (переносно, розм.) Людина, яка відчуває сильну втому, фізичне виснаження, часто через важку працю або недосипання (за аналогією з розгойданою, м’якою ресорою).

  • обробниця

    1. Жінка, яка професійно займається обробкою чого-небудь (наприклад, землі, дерева, металу, сільськогосподарської продукції).

    2. Робітниця, що виконує операції з обробки деталей, матеріалів на виробництві.

    3. (У спеціальному контексті) Пристрій, машина або технологічна установка для механічної, хімічної чи іншої обробки чого-небудь (наприклад, обробниця ґрунту).

  • ресорно-балансирний

    Який стосується конструкції, що поєднує ресори (пружини) та балансир (важіль для рівномірного розподілу навантаження на осі транспортного засобу).

  • оброгація

    1. (історичний термін) Публічний обряд оголошення позбавленим влади та вигнання з посади римського консула, магістрата або іншої високої особи шляхом урочистого голосування народу (центурій) після закінчення терміну їхніх повноважень.

    2. (юридичний термін) Позбавлення посади, скинення з поста глави держави або іншого вищого посадовця в результаті процедури висловлення народного осудження або вотуму недовіри (за аналогією з давньоримською процедурою).

  • ресорно-пружинний

    1. Створений на основі поєднання ресор та пружин; такий, що використовує або включає в себе обидва типи пружних елементів для виконання певної функції (наприклад, у механізмах, підвісках).

    2. Який стосується або характеризує технічні системи, де ресори та пружини працюють разом як єдиний вузол або механізм.

  • обродинитися

    1. (діал.) Стати родичем або поріднитися з кимось через шлюб.

    2. (перен., рідк.) Установити тісний зв’язок, зблизитися з кимось або з чимось, відчути духовну спорідненість.

  • ресоціалізація

    1. Процес повторного пристосування людини до життя в суспільстві після тривалої ізоляції, дезадаптації або відхилення від соціальних норм, що передбачає відновлення соціальних зв’язків, навичок та інтеграцію.

    2. У кримінології та пенітенціарній практиці — система заходів, спрямованих на виправлення осіб, які вчинили правопорушення, та їхню підготовку до життя в суспільстві після відбування покарання.

    3. У соціальній педагогіці та психології — цілеспрямована діяльність з відновлення соціального статусу, навичок спілкування та функціонування в групі осіб, які перебували у стані соціальної дезінтеграції.