Значення
-
(історичний термін) Публічний обрядоголошення позбавленим влади та вигнання з посади римського консула, магістрата або іншої високої особи шляхом урочистого голосування народу (центурій) після закінчення терміну їхніх повноважень.
-
(юридичний термін) Позбавлення посади, скинення з поста глави держави або іншого вищого посадовця в результаті процедури висловлення народного осудження або вотуму недовіри (за аналогією з давньоримською процедурою).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оброгація, р. оброгації, д. оброгації, з. оброгацію, о. оброгацією, м. оброгації, к. оброгаціє