оброгація

1. (історичний термін) Публічний обряд оголошення позбавленим влади та вигнання з посади римського консула, магістрата або іншої високої особи шляхом урочистого голосування народу (центурій) після закінчення терміну їхніх повноважень.

2. (юридичний термін) Позбавлення посади, скинення з поста глави держави або іншого вищого посадовця в результаті процедури висловлення народного осудження або вотуму недовіри (за аналогією з давньоримською процедурою).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |