оброгація

[obroɦɑt͡sijɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (історичний термін) Публічний обрядоголошення позбавленим влади та вигнання з посади римського консула, магістрата або іншої високої особи шляхом урочистого голосування народу (центурій) після закінчення терміну їхніх повноважень.

  2. (юридичний термін) Позбавлення посади, скинення з поста глави держави або іншого вищого посадовця в результаті процедури висловлення народного осудження або вотуму недовіри (за аналогією з давньоримською процедурою).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оброгація, р. оброгації, д. оброгації, з. оброгацію, о. оброгацією, м. оброгації, к. оброгаціє

Більше записів