Древослів

Словник Української Мови

Категорія: С

  • скатоксилсірчаний

    Хімічна сполука, що містить у своєму складі скатоксильну та сірчану групи; зазвичай стосується похідних кумарину, зокрема скатоксилсульфокислот або їх солей.

  • скатол

    Скатол — органічна сполука, що є похідним індолу, з хімічною формулою C₉H₉N; кристалічна речовина з різким фекальним запахом, яка у невеликих концентраціях надає квітковий аромат і використовується в парфумерії.

    Скатол — продукт бактеріального розкладу білків у товстому кишечнику, один з основних компонентів, що зумовлюють характерний запах фекалій; присутній також у деяких природних продуктах (наприклад, у справжній цибеті).

  • скатоловий

    1. Стосовний до скатолу, що містить скатол або вироблений з нього (наприклад: скатоловий запах).

    2. У хімії та парфумерії: властивий скатолу, що має характерний інтенсивний запах, який у високих концентраціях нагадує запах фекалій, а у сильному розведенні — запах квітів або меди.

  • скатофагія

    Скатофагія — медичний термін, що означає патологічне вживання в їжу екскрементів (калу); один із видів копрофагії.

    Скатофагія — зоологічний термін, що означає харчування тварин (наприклад, деяких комах, червів, личинок) екскрементами інших тварин.

  • скатофілія

    Скатофілія — захоплення колекціонуванням, вивченням та систематизацією рідкісних, старовинних або цінних видань творів Ф. М. Достоєвського, а також пов’язаних з ним бібліографічних матеріалів.

    Скатофілія — у вузькому, термінологічному значенні: філокартична спеціалізація, що полягає у збиранні листівок з зображеннями місць, пов’язаних з життям і творчістю Ф. М. Достоєвського, або ілюстраціями до його творів.

  • скатування

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (рідко, заст.) Дія за значенням дієслова “скатувати” — жорстоке побиття, катування, тортури.

  • скатувати

    1. (спеціально) Піддавати катуванню, тобто обробляти метал (переважно сталь) шляхом нагрівання до певної температури з подальшим швидким охолодженням (загартуванням) та відпуском для надання йому необхідних механічних властивостей.

    2. (переносно, розмовне) Сильно втомлювати, знесилювати когось; завдавати фізичних або моральних страждань; мучити.

  • скатуватися

    1. (про тварин) Відкочуватися, перекидаючись через голову, перевертатися навзнак, часто як форма гри або способу пересування.

    2. (переносно, розм.) Падати, перекидатися, різко падаючи з чогось або втрачаючи рівновагу (наприклад, про людину, транспорт).

    3. (переносно, розм.) Переходити в занедбаний, аморальний стан, деградувати, опускатися морально або соціально.

  • скаут

    1. Учасник молодіжної міжнародної організації, що виховує дітей та підлітків у дусі товариськості, самодопомоги, працьовитості, любові до природи та суспільної відповідальності через систему практичних занять, ігор та табірувань.

    2. Розвідник, спостерігач; той, хто веде розвідку, пошук або спостереження за чимось (первісне значення, запозичене з англійської мови).

    3. Представник професійного спортивного клубу (переважно у командних іграх), який займається пошуком та оцінкою перспективних гравців.

    4. У військовій справі — солдат або підрозділ, що виконує завдання з розвідки місцевості та сил противника.

  • скаутизм

    1. Міжнародний молодіжний рух, заснований на принципах виховання дітей та підлітків у дусі громадянської відповідальності, саморозвитку, практичних навичок та служіння суспільству, започаткований Робертом Баден-Пауелом.

    2. Педагогічна система або сукупність ідей, методів і організаційних форм, що лежать в основі скаутського руху, спрямована на формування характеру, здорового способу життя та активну соціальну позицію через гру, життя на природі та виконання добрих справ.