1. Окреме приміщення або комплекс приміщень господарського, промислового, військового чи торговельного призначення для зберігання чого-небудь (сировини, товарів, майна, боєприпасів тощо).
2. У мовознавстві: мінімальна одиниця членування мовлення, що складається з одного або кількох звуків і містить обов’язковий ядровий елемент — голосний.
3. Сукупність, набір, комплект чого-небудь, що становить єдине ціле (наприклад, ідей, якостей, знань).
4. Спосіб, манера, характер будови, улаштування, організації чого-небудь; структура, система.
5. Застаріле значення: постать, статура, будова тіла людини.