Значення
-
Учасник молодіжної міжнародної організації, що виховує дітей та підлітків у дусі товариськості, самодопомоги, працьовитості, любові до природи та суспільної відповідальності через систему практичних занять, ігор та табірувань.
-
Розвідник, спостерігач; той, хто веде розвідку, пошук або спостереження за чимось (первісне значення, запозичене з англійської мови).
-
Представник професійного спортивного клубу (переважно у командних іграх), який займається пошуком та оцінкою перспективних гравців.
-
У військовій справі — солдат або підрозділ, що виконує завдання з розвідки місцевості та сил противника.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. скаут, р. скаута, д. скаутові, з. скаута, о. скаутом, м. скауті, к. скауте