Древослів

Словник Української Мови

скатоксилсірчаний

[skɑtoksɪlsirt͡ʃɑnɪj] Іменник

Буква:С

Значення

  1. Хімічна сполука, що містить у своєму складі скатоксильну та сірчану групи; зазвичай стосується похідних кумарину, зокрема скатоксилсульфокислот або їх солей.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. скатоксилсірчаний, р. скатоксилсірчаного, д. скатоксилсірчаному, з. скатоксилсірчаного, о. скатоксилсірчаним, м. скатоксилсірчанім, к. скатоксилсірчаний

Більше записів