сполука

1. Хімічна речовина, утворена хімічним зв’язком атомів двох або більше хімічних елементів.

2. Військове формування, що складається з кількох підрозділів (наприклад, батальйонів, рот) або різних родів військ, яке входить до складу з’єднання (бригада, полк тощо).

3. Об’єднання, з’єднання окремих частин у єдине ціле; те, що зв’язує, поєднує кого- або щось.

4. У мовознавстві — службове слово, що виражає граматичні відношення між членами речення або частинами складного речення (сполучник).

5. У техніці — пристрій або деталь, що служить для з’єднання, скріплення частин механізму, конструкції, трубопроводу тощо.

Приклади вживання

Error: no such table: sentences

Частина мови: іменник (однина) |