Древослів

Словник Української Мови

прислужник

[prɪsluʒnɪk] Іменник

Буква:П

Значення

Особа, яка виконує дрібні доручення, надає послуги; слуга, посіпака.
Переносно: той, хто рабськи, корисливо служить комусь, чомусь, сліпо виконує чиюсь волю; лакей, посіпака.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. прислужник, р. прислужника, д. прислужникові, з. прислужника, о. прислужником, м. прислужникові, к. прислужнику

Більше записів