Значення
-
Сплав заліза з вуглецем (зазвичай до 2%) та іншими елементами, що має високу міцність і твердість, отримуваний переробкою чавуну або з металобрухту; основний конструкційний матеріал у машинобудуванні та будівництві.
-
(перен.) Про щось дуже міцне, тверде або незламне, а також про характер, волю людини.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сталь, р. сталі, д. сталі, з. сталь, о. сталлю, м. сталі, к. стале