Категорія: Р

1. Той, хто виготовляє або продає рукавиці.

2. Заст. Той, хто носить рукавиці, рукавичний майстер (у назвах цехів).

1. Жінка, яка займається виготовленням рукавиць або торгує ними.

2. Рід рослин (Dactylorhiza) родини зозулинцевих, орхідних, з бульбами, що мають форму пальчастої руки; також народна назва видів цього роду, зокрема зозулиних сліз справжніх.

1. Чотиривіршова строфа в класичній персько-таджицькій поезії з римуванням за схемою ааба (перші два рядки римуються між собою, третій — вільний, четвертий римується з першими двома).

2. Ліричний вірш філософського, медитативного або любовного змісту, написаний у такій строфічній формі, особливо характерний для творчості Омара Хаяма.

1. Автор рубаї — віршів у формі чотиривірша з певною системою римування, характерною для класичної персько-таджицької та деяких інших східних літератур.

2. Поет, який спеціалізується на складанні рубаї або творчо наслідує цю жанрову форму.

1. Галузь літературознавства, що вивчає рубаї — чотиривірші східної поезії, особливо творчість Омара Хаяма та його послідовників.

2. Сукупність наукових праць, присвячених дослідженню рубаї як поетичної форми та її місцю в літературі.

3. Мистецтво складання рубаї; творчість поетів, які пишуть рубаї.

1. Власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Білгород-Дністровському районі.

2. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, Корюківському районі.

3. Власна назва села в Україні, розташованого в Чернігівській області, Новгород-Сіверському районі (історична назва, сучасна офіційна назва — Рубаний).

1. Той, хто рубає щось (дерево, ліс тощо); лісоруб, дроворуб.

2. Розм. Про того, хто вміло та сильно рубає шаблею, сокирою в бою; завзятий боєць у рукопашній сутичці.

3. Розм., перен. Про людину різкої, категоричної поведінки, яка діє рішуче, без ухилень; грубіянуватий і прямолінійний чоловік.

1. Власна назва українського роду, що походить від прізвиська або професії предка.

2. Заст. Той, хто рубає (дерево, камінь тощо); тесляр, каменяр.

3. Заст. Майстерний, досвідчений у бою воїн, що вміло володіє холодною зброєю (списом, шаблею, сокирою).

4. Заст. Людина, схильна до рішучих, жорстких дій; різник.

1. Розмовна назва для механізму або машини, призначеної для рубання, подрібнення або розколювання чогось твердого (наприклад, дроворубна машина, льодорубка).

2. Заст. Великий, важкий ніж або тесак, сокира для грубої роботи (рубання).

3. Розм. Про людину, яка робить щось грубо, неакуратно, “рубає з плеча”.