рубалка

[rubɑlkɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (Техніка) –

    Розмовна назва для механізму або машини, призначеної для рубання, подрібнення або розколювання чогось твердого (наприклад, дроворубна машина, льодорубка).

  2. (Техніка) –

    Заст. Великий, важкий ніж або тесак, сокира для грубої роботи (рубання).

  3. (Лінгвістика) –

    Розм. Про людину, яка робить щось грубо, неакуратно, “рубає з плеча”.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. рубалка, р. рубалки, д. рубалці, з. рубалку, о. рубалкою, м. рубалці, к. рубалко

Більше записів