рубака

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Власна назва українського роду, що походить від прізвиська або професії предка.

2. (Історія) –

   Заст. Той, хто рубає (дерево, камінь тощо); тесляр, каменяр.

3. (Історія) –

   Заст. Майстерний, досвідчений у бою воїн, що вміло володіє холодною зброєю (списом, шаблею, сокирою).

4. (Історія) –

   Заст. Людина, схильна до рішучих, жорстких дій; різник.

Правопис та відмінювання