розколювання

[rozkoljuʋɑnnjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Процес дії за значенням дієслів “розколювати” та “розколюватися”; розщеплення, розділення на частини ударом або тиском.

  2. У переносному значенні: поділ, роз’єднання чогось єдиного, цілісного (наприклад, суспільства, організації) на ворожі або суперницькі групи; розбрат.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розколювання, р. розколювання, д. розколюванню, з. розколювання, о. розколюванням, м. розколюванні, к. розколювання

Більше записів