розколювання

Процес дії за значенням дієслів “розколювати” та “розколюватися”; розщеплення, розділення на частини ударом або тиском.

У переносному значенні: поділ, роз’єднання чогось єдиного, цілісного (наприклад, суспільства, організації) на ворожі або суперницькі групи; розбрат.

Приклади:

Приклад 1:
виробництва безвольних істот, конвейєр безперервного процесу знеосіблення людини, «розколювання» її психіки, розбирання .людської душі, обернення людини в ніщо, в «дірку від бублика». Це процес безперервних мук, що триває по кілька днів, при участі низки слідчих і «заплічних діл майстрів», що ведуть свою роботу на зміну все над тією самою людиною, застосовуючи послідовно всі методи фізичного й морального впливу.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”