рубак

1. Той, хто рубає щось (дерево, ліс тощо); лісоруб, дроворуб.

2. Розм. Про того, хто вміло та сильно рубає шаблею, сокирою в бою; завзятий боєць у рукопашній сутичці.

3. Розм., перен. Про людину різкої, категоричної поведінки, яка діє рішуче, без ухилень; грубіянуватий і прямолінійний чоловік.

Приклади:

Приклад 1:
Скоро виїхали з гаю, зараз загледіли на узгір’ї наших рубак. Небо вже на сході сонця почервоніло, і шаблюки блищали здалеку, як красні блискавиці.
— Куліш Пантелеймон, “Чорна рада”