різання

1. Дія за значенням дієслова «різати»; розрізання, поділ чогось на частини або відокремлення частини за допомогою ріжучого знаряддя.

2. Процес обробки матеріалу (металу, дерева тощо) шляхом зрізування шару за допомогою різального інструмента на верстаті або вручну.

3. У медицині — оперативне втручання, хірургічна операція, зокрема про розтинання тканин.

4. У техніці — процес розділення матеріалу на частини за допомогою спеціального обладнання (наприклад, газове, плазмове, лазерне різання).

5. У побуті — різка, подрібнення продуктів харчування ножем або іншим пристроєм.

6. У переносному значенні — різкий, неприємний відчуття (наприклад, різання в очах, в животі).

7. У графіці та мистецтві — техніка створення гравюри шляхом вирізування малюнка на спеціальній дошці (ксилографія, ліногравюра).

Приклади вживання

Приклад 1:
Прекрасний ножик, яким користалася ціла камера для різання хліба, сала (якщо хтось мав) і для всіх потреб. Навіть користався ним доктор Петров.
— Невідомий автор, “013 Bagryanyy Ivan Sad Getsymanskyy”

Приклад 2:
Використовується для шліфування твердих виробів та їх різання. Є гарний яскраво -червоний прозорий цінний кристалічний мінерал рубін ( Al2O3 з домішками Cr, Fe, Ti ).
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Приклад 3:
ЗАГАЛЬНА СХЕМА ПРИЗНА ЧЕННЯ РЕЖИМІВ РІЗАННЯ ДЛЯ МЕХАНІЧНОЇ ОБРОБКИ При призначенні елементів режиму різання необхідно враховувати характер обробки, тип і розміри інструменту, матеріал його різальної частини, матеріал та стан заготовки, тип та стан устаткування. Елемен- ти режиму різання встановлюють у нижчезазначеній послідовності [7].
— Тютюнник Григорій, “Вир”

Частина мови: іменник (однина) |