Значення
-
Глибока ділянка річища зі спокійною, майже нерухомою водою, що часто утворюється під крутим берегом, на повороті річки або в місці виходу підземних джерел.
-
(переносно) Небезпечне, ризиковане середовище або ситуація, що затягує; хаос, безлад.
-
(переносно, заст.) Гущавина, густе, важкопрохідне місце (наприклад, у лісі).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. омут, р. омута, д. омутові, з. омута, о. омутом, м. омуті, к. омут