1. Який має ознаки набряклості, набряклий; пухлий, спухлий.
2. Який має повні, округлі форми (про щоки, обличчя тощо).
3. Розм. Надутий, насуплений, сердитий (про вираз обличчя).
Категорія: О
-
одутлість
1. Стан за значенням прикметника “одутий”; набряклість, набряк, припухлість тканин тіла внаслідок надходження та затримки в них рідини.
2. Розм. Повність, огрядність, округлість обличчя або його частин.
-
одухотворений
Наповнений духовним змістом, високими ідеями або почуттями; який виражає внутрішню, часто поетичну, одухотвореність.
Який викликає почуття піднесеності, надихає; пронизаний творчою енергією.
У релігійному контексті — наділений душею або божественною силою, оживлений.
-
одухотвореність
1. Абстрактний іменник, що означає наявність духовного початку, глибокого внутрішнього змісту, високої ідеї в чомусь; властивість бути наповненим духом, творчою енергією, емоційною силою.
2. Внутрішня, часто емоційно-етична, піднесеність, здатність до глибокого переживання та осягнення високих ідей, почуттів або мистецтва; натхненність.
3. У мистецтві та літературі — якість твору, що відображає глибину духовного світу автора, його здатність передавати високі ідеї та переживання.
-
одухотворення
1. Надання чому-небудь духовного змісту, глибокої внутрішньої сутності; одухотвореність як результат такої дії.
2. (У філософії та релігії) Надання бездушній матерії, предметам або явищам ознак духу, духовної сутності; одухотвореність як якість.
3. (Переносно) Піднесений, натхненний стан, сповнений глибокого почуття або ідеї.
-
одухотворено
1. Прислівник до слова “одухотворений”; так, що виражає високий духовний зміст, внутрішню одухотвореність, натхненність; сповнено глибоких почуттів, ідеї.
2. У переносному значенні: так, що надає чомусь особливої виразності, емоційного забарвлення, живості; одушевлено.
-
одухотворити
1. Наділити духовним змістом, глибокою ідеєю, моральною цінністю; вкласти в щось високий сенс, зробити вищим, благородним.
2. Зробити когось натхненним, сповнити високим духом, ентузіазмом; оживити, піднести духовно.
3. У релігійному або філософському контексті — наділити душою, духовним початком; вважати живою історою, здатною до творчості та високих почуттів.
-
одухотворитися
1. Набути духовного змісту, високого ідейного спрямування; стати вираженням якихось ідеалів, переконань.
2. (перен.) Стати живим, виразним, сповненим внутрішньої сили або натхнення; оживитися.
-
одухотворяти
Надавати чомусь духовного змісту, глибокого внутрішнього сенсу; робити вищим, благородним, повним ідеї.
Оживлювати, наповнювати життям, емоційною силою, робити виразним (про мистецтво, творчість).
У релігійному контексті — наділяти душою, духовним початком.
-
одухотворятися
1. Наповнюватися високим духовним змістом, ставати вищим, благороднішим за змістом або призначенням; набувати духовної цінності.
2. Ставати натхненним, оживати духовно; набиратися душевних сил, енергії.
3. Застаріле: оживати, отримувати душу (у релігійно-містичному чи філософському розумінні).