округлий
[okruɦlɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
-
Який має форму кулі або кола, без виступів і кутів; опуклий, випуклий.
-
(перен.) Про звук, голос: повний, м’який, приємний на слух.
-
(перен., розм.) Про людину: повний, огрядний.
-
(перен.) Про цифру, число: що закінчується нулем або кількома нулями; цілий, без дрібних часток.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. округлий, р. округлого, д. округлому, з. округлого, о. округлим, м. округлім