Розділ стоматології, що вивчає причини, механізми розвитку, діагностику, профілактику та лікування аномалій будови та розташування зубів, зубних рядів і щелеп.
Категорія: О
-
ортодоповнення
Ортодоповнення — у математиці, зокрема в теорії ґраток, ортогональне доповнення підмножини векторного простору, тобто множина всіх векторів, які є ортогональними до кожного вектора з даної підмножини.
-
ортодрома
1. (в геометрії) Найкоротша лінія на поверхні сфери, що сполучає дві задані точки; дуга великого кола.
2. (в авіації, судноплавстві) Маршрут руху літака або судна, що відповідає такій лінії на земній кулі, що дозволяє подолати відстань між двома пунктами найкоротшим шляхом.
-
ортодромічний
1. Пов’язаний з ортодромією — найкоротшою лінією між двома точками на поверхні кулі (зокрема, Землі), що є дугою великого кола.
2. У судноплавстві та авіації — такий, що здійснюється або прокладається найкоротшим шляхом по поверхні земної кулі.
-
ортодромія
1. Розділ навігації, що вивчає ортодромию — найкоротші лінії між двома точками на поверхні кулі (Землі), які є дугами великих кіл.
2. Власне найкоротша відстань між двома точками на сферичній поверхні, що вимірюється по дузі великого кола.
-
ортодромний
1. Пов’язаний з ортодромією, що стосується найкоротшої лінії між двома точками на поверхні кулі (зокрема, Землі), якою є дуга великого кола.
2. У судноплавстві та авіації: такий, що проходить найкоротшим шляхом по поверхні земної кулі.
-
ортоміксовіруси
Родина вірусів, що містять фрагментовану РНК з негативним ланцюгом, здатних вражати хребетних тварин та людину, до якої належать збудники грипу типів A, B і C.
-
ортомодулярний
1. (У математиці, зокрема в теорії ґраток) такий, що є ортомодулярною ґраткою — обмеженою ґраткою з найменшим (0) та найбільшим (1) елементами, на якій визначено унарну операцію доповнення (´), що задовольняє умови: якщо a ≤ b, то b´ ≤ a´; a ∨ a´ = 1; a ∧ a´ = 0; та закон ортомодулярності: якщо a ≤ b, то b = a ∨ (b ∧ a´).
2. (У функціональному аналізі) такий, що стосується ортомодулярного простору — узагальнення гільбертового простору, де скалярний добуток замінено ортомодулярною форми, що задовольняє певні аксіоми.
-
ортомолекулярний
1. (у медицині та біохімії) Пов’язаний з концепцією ортомолекулярної медицини, яка передбачає лікування та профілактику захворювань за допомогою оптимальних кількостей речовин, природно присутніх у організмі (наприклад, вітамінів, мінералів, амінокислот), з метою досягнення їх найбільш ефективної концентрації в клітинах.
2. (у біохімії) Стосовний до молекул, які є правильними, необхідними та оптимальними для біохімічних процесів у живому організмі.
-
ортомолібдат
ортомолібдат — сіль ортомолібдатної кислоти, що містить аніон MoO₄²⁻; сполука, утворена молібденом у ступені окиснення +6 з киснем.