Категорія: О

1. Система правил правопису, що встановлює єдині норми написання слів та їхніх форм у певній мові.

2. Розділ мовознавства, що вивчає та кодифікує правила правопису.

3. (У техніці, картографії) Правильне, точне зображення на кресленні, карті тощо.

1. Власна назва українського видавництва, що спеціалізується на випуску художньої, дитячої, навчальної та науково-популярної літератури.

2. (У математиці, зокрема в теорії груп) Підмножина групи, що є класом еквівалентності за відношенням спряженості; сукупність усіх елементів групи, спряжених до даного.

Ортодактилія — у медицині: розділ ортопедії, що займається вивченням, профілактикою та лікуванням вроджених і набутих деформацій пальців рук і ніг.

Ортодактилія — у біології (зоології): тип будови кінцівки у тварин, для якого характерне опертя на кінчики пальців при ходьбі або бігу (наприклад, у коня, жирафи, антилопи).

Ортодейтерій — один з двох спінових ізомерів молекули дейтерію (важкого водню), у якому спіни двох ядер дейтерію паралельні, що відповідає стану з повним спіном, рівним 2.

Ортодентин — тип дентину, який характеризується правильною, паралельною орієнтацією колагенових волокон (волокон Томеса) і регулярною структурою дентинних канальців; основний вид дентину в коронковій частині зуба людини та багатьох ссавців.

1. Послідовник ортодоксального (православного) християнства; православний віруючий.

2. Людина, яка невідступно дотримується якої-небудь доктрини, вчення або традиції; твердий прихильник певних поглядів, що не допускає жодних відхилень.

1. Властивість за значенням прикметника “ортодоксальний”; непохитне, суворе дотримання традиційної доктрини, основ якоїсь вчення, релігії чи ідеології, що виключає будь-які відхилення та компроміси.

2. У релігійному контексті — дотримання канонічних, традиційних норм і догматів віровчення, характерне для консервативного напряму в релігії (наприклад, православ’я).

3. Перен. Консерватизм у поглядах, сліпе, непохитне дотримання певних принципів або правил, що часто супроводжується неприйняттям будь-яких нововведень чи альтернативних точок зору.

1. Правовір’я, строге дотримання якої-небудь віровчення, релігійної доктрини або системи поглядів, що супроводжується відкиданням будь-яких відхилень від неї як єресей.

2. (як власна назва, з великої літери) Загальна назва східного християнства, що об’єднує дві основні гілки — православ’я та греко-католицизм (у західній термінології).

3. (переносно) Непохитне, консервативне дотримання будь-якої теорії, вчення чи традиції, сліпа прихильність певним догмам.