Значення
- (Релігія) –
Правовір’я, строге дотримання якої-небудь віровчення, релігійної доктрини або системи поглядів, що супроводжується відкиданням будь-яких відхилень від неї як єресей.
- (Релігія) –
(як власна назва, з великої літери) Загальна назва східного християнства, що об’єднує дві основні гілки — православ’я та греко-католицизм (у західній термінології).
- (Філософія) –
(переносно) Непохитне, консервативне дотримання будь-якої теорії, вчення чи традиції, сліпа прихильність певним догмам.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ортодоксія, р. ортодоксії, д. ортодоксії, з. ортодоксію, о. ортодоксією, м. ортодоксії, к. ортодоксіє
Походження слова (Етимологія)
Слово «ортодоксія» походить від грецького ὀρθοδοξία, що означає «правильна думка» або «правовірність». Воно утворене з двох частин: ὀρθός (orthos) — «правильний, прямий» та δόξα (doxa) — «думка, слава». Це слово було запозичене в українську мову через західноєвропейські мови, зокрема через німецьку (Orthodoxie), французьку (orthodoxie) та англійську (orthodoxy), які, своєю чергою, походять від пізньолатинського orthodoxus. Спочатку термін використовувався в релігійному контексті для позначення суворого дотримання догматів віри, а згодом набув ширшого значення — як прихильність до усталених поглядів чи доктрин.