правовірність

1. (реліг.) Властивість або стан правовірного; дотримання істинної, ортодоксальної віри, відповідність офіційним догматам певної релігії, церкви.

2. (перен.) Строге, непохитне дотримання певних принципів, вчень, ідеологічних установок; ортодоксальність.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |