Значення
-
(реліг.) Властивість або стан правовірного; дотримання істинної, ортодоксальної віри, відповідність офіційним догматам певної релігії, церкви.
-
(перен.) Строге, непохитне дотримання певних принципів, вчень, ідеологічних установок; ортодоксальність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. правовірність, р. правовірності, д. правовірності, з. правовірність, о. правовірністю, м. правовірності, к. правовірносте