губи

[ɦubɪ] Іменник

Буква:Г

Значення

  1. Парний рухомий м’ясистий виступ на обличчі людини, що обмежує зовні ротову щілину та вкритий зовні шкірою, а зсередини слизовою оболонкою; частина рота.

  2. Заст. Край, кромка чогось (наприклад, посудини, прірви тощо).

  3. У ботаніці: дві частини віночка певних квіток (наприклад, у губоцвітих), що мають форму губ.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. губа, р. губи, д. губі, з. губу, о. губою, м. губі, к. губа

Більше записів