1. Властивість або якість того, що є сепаративним; відокремленість, ізольованість, обособленість.
2. У політичному та соціальному контексті — прагнення до відокремлення, відділення, виділення з якоїсь цілісності (наприклад, сепаративність регіону).
3. У лінгвістиці — властивість мовних елементів (наприклад, афіксів) бути чітко відокремленими, віддільними від кореня слова.