Значення
-
Властивість або якість того, що є сепаративним; відокремленість, ізольованість, обособленість.
-
У політичному та соціальному контексті — прагнення до відокремлення, відділення, виділення з якоїсь цілісності (наприклад, сепаративність регіону).
-
У лінгвістиці — властивість мовних елементів (наприклад, афіксів) бути чітко відокремленими, віддільними від кореня слова.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. сепаративність, р. сепаративності, д. сепаративності, з. сепаративність, о. сепаративністю, м. сепаративності, к. сепаративносте