одухотворення

1. Надання чому-небудь духовного змісту, глибокої внутрішньої сутності; одухотвореність як результат такої дії.

2. (У філософії та релігії) Надання бездушній матерії, предметам або явищам ознак духу, духовної сутності; одухотвореність як якість.

3. (Переносно) Піднесений, натхненний стан, сповнений глибокого почуття або ідеї.

Приклади:

Приклад 1:
З огляду на це, гадаємо, що тепер, у час повсюдного зацікавлення Святим Письмом, духовних шукань і повернення від оска женілого атеїзму до віри в Бога, трактування Сковородою багатьох положень Біблії може викликати значний інтерес у людності, що прагне одухотворення свого життя. І, гадаю, що це буде найвищою радістю й нагородою для Григорія Варсави Сковороди, якого світ цей пожадливий “ловив і не спіймав”, на одухотворення якого він поклав усі свої сили, уміння й життя.
— Тютюнник Григорій, “Вир”