рухливість

1. Властивість за значенням прикметника “рухливий”; здатність до швидкого, енергійного пересування або дії; жвавість, активність.

2. У техніці — характеристика руху транспортного засобу, що визначає його здатність долати перешкоди, пересуватися в умовах бездоріжжя або на обмеженому просторі.

3. У військовій справі — здатність військ (сил) до швидкого пересування, маневрування та розгортання.

4. У фізиці — характеристика частинок (наприклад, електронів у напівпровіднику), що визначає їхню здатність до переміщення під дією електричного поля.

5. У біології — здатність організмів, клітин або їхніх частин (наприклад, джгутиків) до активного переміщення.

Приклади:

Приклад 1:
Оскільки напрямлений рух носіїв заряду створюється електричним полем у провіднику, то можна вважати, що середня швидкість >≈=< , де qu – рухливість носіїв заряду. Рухливість носіїв заряду числово дорівнює швидкості напрямленого руху, якої вони набувають під дією електричн о- го поля у провіднику з одиничною напру- женістю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
Рухливість носіїв заряду числово дорівнює швидкості напрямленого руху, якої вони набувають під дією електричн о- го поля у провіднику з одиничною напру- женістю. Тоді формулу для густини струму можна записати у вигляді Eneuj q  = .
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 3:
Порівнюючи цей вираз з формуло ю Euu e>=< , де eu – рухливість носіїв зар я- ду, знаходимо >< λ та швидкості, що характеризує хаотичний рух носіїв заряду в провіднику. — Андієвська Емма, "Роман про людське призначення"