1. Набути живості, енергії, емоційного піднесення; оживитися, запалитися якимось почуттям або ідеєю.
2. (У мовознавстві) Набути категорії живого (про іменник); почати належати до одушевлених іменників.
Словник Української
1. Набути живості, енергії, емоційного піднесення; оживитися, запалитися якимось почуттям або ідеєю.
2. (У мовознавстві) Набути категорії живого (про іменник); почати належати до одушевлених іменників.
1. (у граматиці) Належний до граматичної категорії іменників, що позначають живих істот (людей, тварин, міфологічних персонажів) і мають особливі відмінкові форми в родовому відмінку однини та в знахідному відмінку множини, що збігаються з формами називного відмінка (напр., бачив брата, бачив братів; порівн. з неодуш.: бачив стіл, бачив столи).
2. (переносно) Такий, що набув ознак живого, оживлений, сповнений життя; виразний, яскравий.
1. Надання неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис живого істоти, зокрема людських; уособлення.
2. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом (троп), заснований на перенесенні властивостей живих істот на неживі предмети, явища природи тощо.
3. (перен.) Наповнення живою творчою силою, енергією; пожвавлення, оживлення.
1. Надання неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис живого істоти, зокрема здатності діяти, мислити, відчувати; уособлення, персоніфікація (наприклад, у фольклорі, літературі, міфології).
2. У граматиці — категорія, що відображає поділ іменників на класи, що позначають живі істоти (одушевлені) та неживі предмети або явища (неодушевлені), що проявляється, зокрема, у формах відмінків.
1. Надавати неживим предметам, явищам або абстрактним поняттям рис живого істоти, уявляти їх собі як живі, наділяти душою; втілювати, оживлювати уявою.
2. У літературознавстві та мистецтві: використовувати художній прийом (анімацію, персоніфікацію), за допомогою якого неживім об’єктам приписуються властивості живого.
3. (Переносно) Надихати когось, спонукати до діяльності, наповнювати енергією, життєвою силою.
1. Набувати рис живої істоти, ставати схожим на живу істоту; оживати (у художньому зображенні, уяві тощо).
2. Ставати жвавим, енергійним, активним; оживлятися, пожвавлюватися (про людину, її поведінку, міміку).
3. Наповнюватися високим духовним змістом, ідеєю; надихатися.
1. Абревіатура від “Об’єднаний демократичний фронт” — назва політичних коаліцій або об’єднань у різних країнах, зокрема історична політична коаліція в Шрі-Ланці.
2. Абревіатура від “Організація демократичної молоді” — назва молодіжних громадсько-політичних організацій у різних країнах.
3. Абревіатура від “Оперативно-диверсійна формація” — термін у військовій справі.
1. Втрачати квіти, переставати цвісти (про рослини).
2. Перен. Втрачати свіжість, красу, молодість; зів’янути.
3. Діал. Відцвітати, покриватися цвіллю.
Втрачати квіти, переставати цвісти (про рослини).
1. (у техніці) Процес від’єднання, відділення частини механізму або конструкції, що була з’єднана (наприклад, відчеплення вагонів, відстиковка модуля).
2. (переносно) Відокремлення, виведення зі складу чогось; відчленування.