Категорія: О

  • одушевитися

    1. Набути живості, енергії, емоційного піднесення; оживитися, запалитися якимось почуттям або ідеєю.

    2. (У мовознавстві) Набути категорії живого (про іменник); почати належати до одушевлених іменників.

  • одушевлений

    1. (у граматиці) Належний до граматичної категорії іменників, що позначають живих істот (людей, тварин, міфологічних персонажів) і мають особливі відмінкові форми в родовому відмінку однини та в знахідному відмінку множини, що збігаються з формами називного відмінка (напр., бачив брата, бачив братів; порівн. з неодуш.: бачив стіл, бачив столи).

    2. (переносно) Такий, що набув ознак живого, оживлений, сповнений життя; виразний, яскравий.

  • одушевлення

    1. Надання неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис живого істоти, зокрема людських; уособлення.

    2. У літературознавстві та мистецтві — художній прийом (троп), заснований на перенесенні властивостей живих істот на неживі предмети, явища природи тощо.

    3. (перен.) Наповнення живою творчою силою, енергією; пожвавлення, оживлення.

  • одушевляння

    1. Надання неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис живого істоти, зокрема здатності діяти, мислити, відчувати; уособлення, персоніфікація (наприклад, у фольклорі, літературі, міфології).

    2. У граматиці — категорія, що відображає поділ іменників на класи, що позначають живі істоти (одушевлені) та неживі предмети або явища (неодушевлені), що проявляється, зокрема, у формах відмінків.

  • одушевляти

    1. Надавати неживим предметам, явищам або абстрактним поняттям рис живого істоти, уявляти їх собі як живі, наділяти душою; втілювати, оживлювати уявою.

    2. У літературознавстві та мистецтві: використовувати художній прийом (анімацію, персоніфікацію), за допомогою якого неживім об’єктам приписуються властивості живого.

    3. (Переносно) Надихати когось, спонукати до діяльності, наповнювати енергією, життєвою силою.

  • одушевлятися

    1. Набувати рис живої істоти, ставати схожим на живу істоту; оживати (у художньому зображенні, уяві тощо).

    2. Ставати жвавим, енергійним, активним; оживлятися, пожвавлюватися (про людину, її поведінку, міміку).

    3. Наповнюватися високим духовним змістом, ідеєю; надихатися.

  • одф

    1. Абревіатура від “Об’єднаний демократичний фронт” — назва політичних коаліцій або об’єднань у різних країнах, зокрема історична політична коаліція в Шрі-Ланці.

    2. Абревіатура від “Організація демократичної молоді” — назва молодіжних громадсько-політичних організацій у різних країнах.

    3. Абревіатура від “Оперативно-диверсійна формація” — термін у військовій справі.

  • одцвітати

    1. Втрачати квіти, переставати цвісти (про рослини).

    2. Перен. Втрачати свіжість, красу, молодість; зів’янути.

    3. Діал. Відцвітати, покриватися цвіллю.

  • одцвітатися

    Втрачати квіти, переставати цвісти (про рослини).

  • одчалення

    1. (у техніці) Процес від’єднання, відділення частини механізму або конструкції, що була з’єднана (наприклад, відчеплення вагонів, відстиковка модуля).

    2. (переносно) Відокремлення, виведення зі складу чогось; відчленування.