Значення
- (Література) –
Надання неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис живого істоти, зокрема людських; уособлення.
- (Література) –
У літературознавстві та мистецтві — художній прийом (троп), заснований на перенесенні властивостей живих істот на неживі предмети, явища природи тощо.
- (Література) –
(перен.) Наповнення живою творчою силою, енергією; пожвавлення, оживлення.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одушевлення, р. одушевлення, д. одушевленню, з. одушевлення, о. одушевленням, м. одушевленні, к. одушевлення