одушевлення

[oduʃɛʋlɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Література) –

    Надання неживим предметам, явищам природи або абстрактним поняттям рис живого істоти, зокрема людських; уособлення.

  2. (Література) –

    У літературознавстві та мистецтві — художній прийом (троп), заснований на перенесенні властивостей живих істот на неживі предмети, явища природи тощо.

  3. (Література) –

    (перен.) Наповнення живою творчою силою, енергією; пожвавлення, оживлення.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. одушевлення, р. одушевлення, д. одушевленню, з. одушевлення, о. одушевленням, м. одушевленні, к. одушевлення

Більше записів