одухотворений
[oduxotʋorɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Література) –
Наповнений духовним змістом, високими ідеями або почуттями; який виражає внутрішню, часто поетичну, одухотвореність.
- (Психологія) –
Який викликає почуття піднесеності, надихає; пронизаний творчою енергією.
- (Релігія) –
У релігійному контексті — наділений душею або божественною силою, оживлений.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. одухотворений, р. одухотвореного, д. одухотвореному, з. одухотвореного, о. одухотвореним, м. одухотворенім