1. Який має ознаки набряклості, набряклий; пухлий, спухлий.
2. Який має повні, округлі форми (про щоки, обличчя тощо).
3. Розм. Надутий, насуплений, сердитий (про вираз обличчя).
одутлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
А сам сотник у кожусі, Одутлий, поганий, Коло клуні похожає. І стоги не вкриті, І покої не мазані, І сволок не митий, І челяді нема дома, Й худоби немає, А наймичка задрипана, Та й та помикає Старим паном… Так і треба: Не розганяй діток, Сивий дурню!
— Невідомий автор, “117 Shevchenkohaidamaky Vyd 2011”
Частина мови: прикментик () |