1. Який збільшився в об’ємі через набряк, накопичення рідини в тканинах або запалення; набряклий, спухлий.
2. Який має вигляд набряклого, обвислого; обвислий, набряклий (про частини тіла, обличчя).
опухлий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
невтішно плакав, весь опухлий од сліз. Він найдужче любив бабусю, хоча вона найдужче любила Костю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: прикментик () |