об’єм

1. Величина, що виражає розміри тіла в трьох вимірах (довжина, ширина, висота) і визначає частину простору, яку це тіло займає; місткість.

2. Розмір, масштаб, охоплення чого-небудь (про явища, поняття, діяльність тощо).

3. У математиці — міра частини простору, обмеженої замкнутою поверхнею; величина, що вимірюється в кубічних одиницях.

4. У фізиці — скалярна величина, що характеризує займаний тілом простір, одна з основних величин Міжнародної системи одиниць (SI).

5. Окремо видана книга або частина багатотомного видання, що становить цілісність за змістом і оформленням; том.

Приклади вживання

Приклад 1:
Тому b пропорційна об’єму сфери, яка оп и- сана радіусом d, i кіл ь- кості молекул, які співударяються: 0 33 VkN8r 3 48kNd 3 4kNb AAA === ππ , де AN – число Авогадро, 0V – об’єм одної молекули. Приймемо коефіцієнт 2 1k = , ос – кільки ймовірність одночасн ого зіткнення трьох і більшого числа молекул при зв и- чайних густинах газів дуже мала.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”

Приклад 2:
На 2007 р. об’єм реалізації ”Stinnes Interfer” перевищив $4млрд., операційний прибуток $70млн., кількість зайнятих – 2тис.
— Малярчук Таня, “Згори вниз”

Частина мови: іменник (однина) |