1. Який набув значно більших розмірів через запалення, набряк або накопичення рідини; спухлий, набряклий.
2. Переносно: надмірно збільшений в обсязі, роздутіший за звичайний стан; роздутий.
Словник Української Мови
Буква
1. Який набув значно більших розмірів через запалення, набряк або накопичення рідини; спухлий, набряклий.
2. Переносно: надмірно збільшений в обсязі, роздутіший за звичайний стан; роздутий.
Приклад 1:
Я мав синці під очима і розпухлий ніс. Невтішний пан вдівець.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”