1. Різко припинятися, закінчуватися, не маючи продовження (про лінії, шляхи, звуки, мову тощо).
2. Раптово переставати говорити, замовкати, часто через збудження або здивування.
3. Зазнавати розриву, обриву; рватися (про нитки, мотузки, зв’язки тощо).
4. Перен. Раптово припиняти стосунки, зв’язки з кимось.
5. Діал. Зупинятися, приставати (про транспорт).