оклюдівний

[okljudiʋnɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. Власна назва, що походить від прізвища Оклюдівний та вживається у фразеологізмі «оклюдівна година» для позначення невизначеного, часто невдалого часу, коли щось трапляється погано або невчасно.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. оклюдівний, р. оклюдівного, д. оклюдівному, з. оклюдівного, о. оклюдівним, м. оклюдівнім

Більше записів