Словник Української
1. Видавати хрипкі, сипкі звуки, зазвичай через захворювання, подразнення або пошкодження дихальних шляхів, горла або голосових зв’язок.
2. Про прилади, механізми тощо: видавати різкий, неприємний, скреготливий звук під час роботи через несправність або тертя.
3. Розмовно, про людину: говорити хрипким, сипливим голосом, часто від хвилювання, втоми або злості.
хрипітися — дієслово, яке вживається переважно в третій особі однини (хрипиться) та множини (хрипляться) для позначення стану, коли в горлі відчувається хрипота, сипіння, що утруднює чи робить болючим процес дихання або говоріння; відчувати хрипоту в горлі.
хрипітися — також може означати стан, коли голос стає хрипким, сипливим, наприклад, від хвороби, напруги або сильних емоцій.
1. Зменшувально-пестлива форма від прикметника “хрипкий”: що має слабкий, негучний, трохи хрипкий звук.
2. (Переносно) Про голос або звук: ніжний, м’який, з легкою хрипотінкою, що викликає співчуття або зворушення.
Хрипкість — властивість звуків мови, зокрема приголосних, що характеризуються шумом, який утворюється внаслідок тертя повітря об зближені органи мовлення; наявність у вимові хрипких звуків.
Хрипкість — фізична або акустична ознака голосу, звуку, що характеризується низьким тоном і наявністю додаткового шуму через неповне закриття або нерівномірність коливань голосових зв’язок.
Хрипота — якість звуку голосу, коли він стає низьким, глухим і нерівним через захворювання горла, зв’язок або втому.
Хрипота — характерний звук, що супроводжує важке дихання або кашель при деяких хворобах органів дихання.
Хрипотіння — дія за значенням дієслова “хрипотіти”; звуки, що виникають при цьому.
Хрипотіння — слабкий, сиплий хрип, що супроводжує дихання або мовлення.
Хрипуватість — властивість за значенням прикметника “хрипуватий“; наявність хрипу, хрипкого звучання в голосі або диханні.
1. Прислівник до прикметника “хрипуватий“; характеризує дію або стан, що супроводжується хрипким, сипким звуком, часто через захворювання або втому голосових зв’язок.
2. У переносному значенні — про щось, що нагадує такий звук своїм тембром або характером (наприклад, про шум вітру, роботу механізму).