drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Х

  • хлипати

    1. Плакати голосно, з риданням, судорожно вдихаючи повітря, часто через сильне гніву, розпачу або біль.

    2. Переносно: видавати переривчасті, схожі на ридання звуки (про вітер, двигун тощо).

  • хлипатися

    хлипатися — (діал.) те саме, що хлипати, тобто ридати, плакати навзрид, судорожно всхлипуючи.

  • хлипкий

    1. Який легко ламається, кришиться; не міцний, тендітний.

    2. Перен. Слабкий, нерішучий, безвольний (про характер, поведінку людини).

  • хлипкість

    Хлипкість — властивість за значенням прикметника “хлипкий”; стан, коли щось є крихким, ламким, нестійким, легко руйнується або пошкоджується.

    Хлипкість — переносно: слабкість, ненадійність, нестійкість (характеру, здоров’я, становища тощо).

  • хлипко

    1. (розм.) Сповнено хлипання, з риданням, плачем; так, що хлипає.

    2. (перен., розм.) Нерішуче, боязко, без енергії; так, що нагадує плаксиву поведінку.

  • хлипнути

    1. Раптово, гучно заплакати, заридати, часто з коротким спалахом емоцій.

    2. Видати короткий, різкий звук, схожий на плач або схлипування (перен.).

  • хлипнутися

    Різко, з силою впасти або ударитися об щось, зазвичай зі звуком падіння.

    Швидко та несподівано кинутися, ринути кудись або на когось (про рідину, повітряний потік тощо).

  • хлипок

    Хлипок — рідкісне прізвище українського походження.

  • хлиснути

    1. Різко, з силою вилитися, виплеснутися (про рідину); обдати когось, щось рідиною.

    2. Раптово й швидко увірватися, вдертися кудись (про повітряний потік, світло тощо).

    3. Перен. Раптово й сильно виявити якесь почуття, емоцію (наприклад, сміх, сльози).

    4. Розм. Сильно вдарити когось; дати ляпаса.

  • хлиснутися

    1. Різко, з силою вдаритися об щось, зіткнутися з чимось, зазвичай з бічним бовтанням або падінням (про предмет або живу істоту).

    2. Розм. Швидко, різко кинутися кудись, рушити з місця з силою та швидкістю.

    3. Розм. Виплеснутися, вилитися через край (про рідину).