Словник Української
1. У єврейській культурі — особлива нахабна зухвалість, зухвальство, що поєднує безсоромність, впевненість у собі та виклик, і яка часто сприймається не стільки як негативна риса, скільки як форма мужності та рішучості, що дозволяє долати перешкоди, незважаючи на статус чи авторитет.
2. У розмовному вживанні — надзвичайна, часто шокуюча наглість, безсоромність у поведінці чи висловлюваннях, що порушує загальноприйняті норми.
Хучину — власна назва села в Україні, розташованого в Ужгородському районі Закарпатської області.
Хучир — власна назва села в Україні, розташованого в Одеській області, Болградському районі.
Хушан — власна назва давньої держави, що існувала на території сучасного Афганістану та Пакистану приблизно з I по IV століття нашої ери; столицею держави було місто Капіса.
Хушан — династія правителів (царів) однойменної держави, засновником якої вважається Куджула Кадфіз.
Хушур — власна назва річки в Україні, лівої притоки Дністра, що протікає Тернопільською областю.
1. Різко, з силою кидати, шпурляти щось.
2. Швидко, інтенсивно або недбало працювати, робити щось.
3. Сильно бити, вдаряти когось або щось.
4. Швидко рухатися, їхати, бігти.
5. Гучно грати на музичному інструменті, створювати шум.
ХХУ — абревіатура, що позначає Харківський художній університет (офіційна повна назва — Харківська державна академія дизайну та мистецтв).