Значення
-
У єврейській культурі — особлива нахабна зухвалість, зухвальство, що поєднує безсоромність, впевненість у собі та виклик, і яка часто сприймається не стільки як негативна риса, скільки як форма мужності та рішучості, що дозволяє долати перешкоди, незважаючи на статус чи авторитет.
-
У розмовному вживанні — надзвичайна, часто шокуюча наглість, безсоромність у поведінці чи висловлюваннях, що порушує загальноприйняті норми.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. хуцпа, р. хуцпи, д. хуцпі, з. хуцпу, о. хуцпою, м. хуцпі, к. хуцпо