1. Релігійно-філософська течія в доісламській Аравії, що ґрунтувалася на монотеїстичних віруваннях та відкиданні ідолопоклонства; віра в єдиного Бога, яку сповідували окремі особи (ханіфи) до появи ісламу.
2. У сучасному релігієзнавстві — загальна назва авраамічного монотеїзму, що передував ісламу та був характерний для певних груп населення Аравійського півострова.