Словник Української
Хрупання — дія за значенням дієслова хрупати; характерний звук, що виникає при розкушуванні, розламуванні чогось твердого та крихкого (наприклад, сухаря, льоду, снігу під ногами).
Хрупання — переносно: різке, рішуче спростування, розвінчання чогось, розгромна критика (наприклад, хрупання теорій, аргументів).
1. Видавати характерний різкий звук (найчастіше тріскучого характеру) під час розкушування, роздавлювання або розламування чогось твердого та крихкого (наприклад, сухаря, льоду, твердого печива).
2. Їсти щось тверде та крихке, що видає такий звук (хрупати огірки, хрупати цукерки).
3. Роздавлювати, ламати щось тверде зубами або під ногами, супроводжуючи це характерним звуком (хрупати насіння, хрупати мерзлу землю).
4. Перенісне значення: говорити щось різко, рішуче, категорично (розмовляти, хрупаючи словами).
1. Розпадатися на частини, кришитися від зовнішнього впливу (зазвичай про щось тверде та крихке).
2. (перен., розм.) Зазнавати краху, руйнуватися, розвалюватися (про плани, стосунки тощо).
3. (розм.) Потрапляти у складну, неприємну ситуацію, зазнавати невдачі.
Хрупіт — власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Яремчанській міській громаді.
1. Який легко розбивається, ламається, кришиться; тендітний, ламкий.
2. Перен. Слабкий, ніжний, тендітної будови (про людину, частини тіла).
3. Перен. Нестійкий, швидкоплинний, миттєвий (про почуття, стан, явище).
Властивість за значенням прикметника “хрупкий”: крихкість, ламкість, недостатня міцність, що призводить до легкого руйнування чи пошкодження під механічним впливом.
1. Різко, з тріском розламатися, розколотися на частини (переважно про щось тверде та крихке).
2. Видати різкий, короткий тріск, хрускіт (переважно при розламанні, ударі).
3. Розм. Швидко, різко впасти або ударитися, зазвичай з характерним звуком.
1. Розсипатися, розпадатися на дрібні частини, шматочки від удару, натиску або падіння (переважно про крихкі, ламкі предмети).
2. Перен. Раптово ламатися, руйнуватися, втрачати цілісність (про абстрактні поняття: плани, надії, відносини тощо).
3. Діал. Падати з тріском, гуркотом; розбиватися.
Хрупостіння — діал. те саме, що хрустіння; різкий тріск, скрип, що виникає при роздавлюванні, ламанні чогось твердого та крихкого.
Віддавати короткі, різкі, дзвінкі звуки, подібні до тріскання або хрустіння тонких предметів (наприклад, гілок, льоду, сухого снігу).