drevosliv.com

Словник Української

Категорія: Х

  • хриплувато

    1. Прислівник до прикметника “хриплуватий“; з деякою хрипотцою, не зовсім чистим, трохи сипло (про голос, звук).

  • хриплячи

    1. Дієприкметник теперішнього часу від дієслова “хрипіти“, що означає видавати хрипкі, сипкі звуки голосом, часто через хворобу, перевтому зв’язок або сильне збудження.

    2. Розмовляючи, видавати одночасно з мовою характерні сипучі або шиплячі звуки, утворені проходженням повітря через звужену голосову щілину.

  • хрипнути

    1. Видавати хрипкі, сипкі звуки, говорити хрипким голосом через хворобу, втому або сильне збудження.

    2. Про неживі предмети або явища: видавати звук, схожий на людський хрип, робити різкий сипкий шум.

    3. (У минулому часі, розм.) Померти, загинути (часто з відтінком грубості або байдужості).

  • хрипнутися

    1. (розм.) Ставати хрипким, втрачати чистоту звучання (про голос, горло).

    2. (перен., розм.) Напружено, з надзвичайними зусиллями щось робити, доводити себе до виснаження.

  • хризопал

    Хризопал — різновид опалу, напівкоштовне каміння зелених тонів (від яблунево-зеленого до оливкового), що є різновидом благородного опалу з мікрокристалічною структурою.

    Хризопал — застаріла або поетична назва золотисто-жовтого або зеленувато-жовтого дорогоцінного каміння, зазвичай хризоліту або інших схожих за кольором мінералів.

  • хризопраз

    Хризопраз — різновид халцедону, напівкоштовний камінь яскраво-зеленого кольору, обумовленого домішками нікелю; використовується в ювелірній справі як виробний камінь.

    Хризопраз — мінерал, прозора різновидна форма кварцу (кремнезему) з кристалічною структурою халцедону.

  • хризопразовий

    1. Властивий хризопразу, що стосується хризопразу.

    2. Зроблений з хризопразу або прикрашений ним.

    3. Має колір хризопразу; яскраво-зелений із блакитним або жовтуватим відтінком, насичений.

  • хризотерапія

    Хризотерапія — метод лікування, заснований на внутрішньому або ін’єкційному застосуванні препаратів золота (наприклад, ауротіомалат, ауранофін) при деяких хронічних запальних захворюваннях, зокрема ревматоїдному артриті.

    Хризотерапія — загальна назва терапевтичних методик, що використовують золото або його сполуки в якості основного лікарського засобу.

  • хризотил

    Хризотил — мінерал з групи серпентину, волокниста різновидність, що є основним промисловим видом азбесту; застосовується для виготовлення вогнетривких, теплоізоляційних та міцних матеріалів.

    Хризотил — комерційна (торгова) назва одного з видів азбесту, що походить від мінералу хризотил-азбесту.

  • хризотил-азбест

    Хризотил-азбест — різновид азбесту, волокнистий мінерал з групи серпентинів, що є гідросилікатом магнію; найпоширеніший у природі та промисловості вид азбесту, відомий також як білий азбест.