Значення
-
Видавати хрипкі, сипкі звуки, зазвичай через захворювання, подразнення або пошкодження дихальних шляхів, горла або голосових зв’язок.
-
Про прилади, механізми тощо: видавати різкий, неприємний, скреготливий звук під час роботи через несправність або тертя.
-
Розмовно, про людину: говорити хрипким, сипливим голосом, часто від хвилювання, втоми або злості.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я хриплю, ти хрипиш, він хрипить, ми хрипимо, ви хрипите, вони хриплять
Походження слова (Етимологія)
Слово «хрипіти» означає видавати горлом хрипкі звуки, мати хрипоту в голосі. Воно походить від праслов’янського дієслова *xripěti, яке є звуконаслідувальним утворенням, що імітує хриплий звук. Це слово споріднене з такими слов’янськими відповідниками, як російське «хрипеть», білоруське «хрыпець», польське «chrzypieć», чеське «chřipěti», болгарське «хрип», сербохорватське «хрипати» та інші. Також воно зіставляється зі словом «скрипіти» (skripeti), що також має звуконаслідувальне походження.
Приклади з художньої літератури
-
— Кузьма Скрябін