хрипота

[xrɪpotɑ] Іменник

Буква:Х

Значення

  1. Хрипота — якість звуку голосу, коли він стає низьким, глухим і нерівним через захворювання горла, зв’язок або втому.

  2. Хрипота — характерний звук, що супроводжує важке дихання або кашель при деяких хворобах органів дихання.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. хрипота, р. хрипоти, д. хрипоті, з. хрипоту, о. хрипотою, м. хрипоті, к. хрипото

Більше записів