1. Місцевість у Києві, історична місцевість на Подолі, де здавна перехрещувалися дороги, звідси й назва; також історична назва сучасної площі Перемоги.
2. (заст.) Місце перетину, перехрещення доріг, шляхів; перехрестя.
Словник Української
1. Місцевість у Києві, історична місцевість на Подолі, де здавна перехрещувалися дороги, звідси й назва; також історична назва сучасної площі Перемоги.
2. (заст.) Місце перетину, перехрещення доріг, шляхів; перехрестя.
Хрещальня — спеціальна невелика споруда або окреме приміщення при християнському храмі, призначене для здійснення обряду хрещення.
Хрещальня — чаша, купіль або інша посудина з водою, що використовується під час таїнства хрещення.
Хрещальня (заст.) — те ж саме, що баптистерій: окрема кругла або багатогранна будівля для хрещення, що будувалася поруч із ранньохристиянськими та середньовічними храмами.
1. Який має форму хреста, розташований хрестоподібно; такий, що перетинається під прямим кутом.
2. У складі власних назв: Хрещатик — головна вулиця Києва.
1. (про людину) Дуже схожий на когось, майже ідентичний за зовнішністю (зазвичай про дитину щодо батьків).
2. (переносно) Дуже подібний до чогось, що має всі характерні ознаки певного явища, типу чи групи.
1. Який має форму хреста або розташований хрестоподібно; перехрещений.
2. Прикметник, що входить до складу власної назви «Хрещатик» — центральної вулиці міста Києва.
1. Назва головної вулиці міста Києва, розташованої в його історичному центрі, що є важливим громадським, діловим та культурним простором.
2. (іст.) Тип місцевості або урочища, що утворилося на перетині доріг, балок або ярів; перехрестя шляхів у позаміській місцевості.
3. (заст.) Те саме, що перехрестя — місце, де перетинаються дві або більше вулиці, дороги.
Хрещатість — власна назва історичної місцевості в Києві, розташованої на пагорбі над Дніпром, де за переказами у 988 році відбулося хрещення киян князем Володимиром Великим.
Хрещатість — власна назва однієї з центральних вулиць Києва (Хрещатик), що походить від назви місцевості, де вона пролягає.
Хрещатість — застаріла назва Хрещатої долини (яру) в Києві, по якій протікала річка Хрещатик.
1. У формі хреста, нагадуючи хрест за розташуванням або конфігурацією.
2. У напрямках, що перетинаються під прямим кутом, перпендикулярно один одному (наприклад, про розташування вулиць).
Хрещато-банний — архітектурний термін, що описує тип церковної споруди, у якій основна хрестоподібна в плані будівля увінчана не одним, а кількома банями (куполами), розташованими на перетині нав та на кінцях хреста.
1. (у ботаніці) що має форму хреста або розташований навхрест; характерний для певних частин рослин (наприклад, листя, гілок, пелюсток).
2. (у техніці, анатомії та ін.) що нагадує за формою хрест або перехрестя; розташований, сконструйований або з’єднаний таким чином, що утворює хрестоподібну фігуру.