характер

1. Сукупність стійких психічних властивостей людини, що визначають її поведінку, ставлення до навколишнього світу та до самої себе і виявляються в діях, вчинках, манерах.

2. Тверда воля, сила духу, здатність наполегливо досягати поставленої мети; рішучість, витривалість.

3. Сукупність відмінних, визначальних рис, властивостей, особливостей чого-небудь (предмета, явища, місцевості тощо).

4. У літературі та мистецтві: художнє узагальнення, зображення соціально-психологічного типу людини, що володіє індивідуальною самобутністю.

5. (розм.) Непоступливість, завзятість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів; впертість.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |