витримка

[ʋɪtrɪmkɑ] Іменник

Буква:В

Значення

  1. (Психологія) –

    Здатність зберігати спокій, самовладання, стійкість у складних, стресових або небезпечних ситуаціях; стійкість нервів.

  2. (Психологія) –

    Здатність довго і наполегливо працювати, переносити фізичні навантаження або незгоди; загартованість, витривалість.

  3. (Техніка) –

    У техніці, мистецтві, виробництві тощо: витримування чогось протягом певного часу в певних умовах для досягнення необхідного результату (наприклад, витримка вина, бетону, фотоматеріалів).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. витримки, р. витримки, д. витримці, з. витримку, о. витримкою, м. витримці, к. витримко

Більше записів