дисципліна

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Сукупність правил поведінки, обов’язкових для дотримання в певному колективі, організації або суспільстві; порядок, що підтримується цими правилами.

2. (Освіта) –

   Самостійна галузь науки, навчальний предмет або розділ такого предмета.

3. (Психологія) –

   Здатність до чіткого дотримання встановлених правил, порядку та самоконтролю; витримка, організованість.

4. (Психологія) –

   Підпорядкування суворому розпорядку, правилам з метою виховання або покарання (наприклад, у військовій справі, виховних закладах).

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• — Віддаси завідуючому складом, отут у дворі, у підвалі він, скажеш, що я просив знайти тобі найменший розмір форми. Тільки дивись, дисципліна у нас сувора, майже військова. Щоб не просився назад. Приходь завтра на заняття у п’яту групу. Будеш у найбідовішій… п’ятій групі.
  — Василь Симоненко